Два роки незламності, сили та витримки - звернення голови Білоцерківської районної ради Василя Зеленського до жителів району
Дорогі земляки!
Триває 730 доба героїчного протистояння української нації російському воєнному вторгненню. Щодня вона забирає у нас життя, позбавляє людей даху над головою, жене за сотні кілометрів від рідного дому. Але вона не відніме в українців стійкість і не відніме надію.
Збройні Сили України продовжують робити все для відбиття наступу російських військ на Донбасі. Дякуємо усім військовим, які захищають Харківський, Запорізький регіони, північ та південь України…
Перші передранкові вибухи 24 лютого 2022 року змінили все. Почалося нове життя. Десятки тисяч учорашніх інженерів, менеджерів, викладачів, продавців, водіїв, бізнесменів, архітекторів, бухгалтерів, студентів (список можна продовжувати дуже довго) стали солдатами ЗСУ та Нацгвардії, бійцями підрозділів територіальної оборони, волонтерами.
І не лише чоловіки – пліч-о-пліч з ними піднялися на оборону Вітчизни жінки та дівчата. Комп'ютерники, які вигравали міжнародні турніри з програмування, перетворилися на захисників українського кіберпростору та вояків української ІТ-армії. В Україну потягнулися навіть ті її громадяни, які давно вже працювали за кордоном. Молоді люди, які вивчали в університетах сучасні технології, стали фахівцями з технологій виготовлення коктейлів Молотова та окопних свічок.
Наші працівники та депутати були серед тих, хто дав жорстку відсіч ворожим диверсійно-розвідувальним групам, які спромоглися увірватися в Київ у перші дні широкомасштабної війни.
У життя увійшло слово "евакуація": вулиці спорожніли, тихими стали дитячі майданчики. На дорогах з'явилися знайомі до того лише з воєнних кінофільмів протитанкові їжаки. Автомобільні магістралі перегородили блокпости. Лантухи з піском затулили собою пам'ятники. Вікна багатоповерхівок перехрестили паперові стрічки. Повітряні тривоги зміняли одна одну вдень і вночі. Час від часу російські ракети влучали в житлові будинки й вбивали мирних людей. Майже повсякчас околиці міста та району були затягнуті димом – за десятки кілометрів від них точилися кровопролитні бої. Там, біля сіл і затишних містечок, оборонці Києва відбивали атаки за атаками ворога, а потім, втрачаючи кращих своїх побратимів, самі переходили в контрнаступ. Урешті-решт просування орків у бік української столиці було зупинено.
2 квітня, за 38 днів від початку широкомасштабної війни, Міністерство оборони України офіційно повідомило, що наступ на Київ відбито і всю Київську область звільнено. Бліцкриг, на який розраховували рашисти, провалився!
Саме з перемоги під Києвом почався і відлік часу до Перемоги України. Шлях до неї не буде легким, але ми не можемо зупинятися і не маємо права на втому. Кожен на своєму місці мусить робити задля неї все, що в його силах. Тим більше, що нині нам допомагає весь цивілізований світ: війна наочно продемонструвала, хто нам ворог, а хто – справжній надійний друг.
А разом ми – сила!
Разом переможемо!
Слава Україні!
Героям слава!
