Роставиця - cучасний стан, проблеми, та їх вирішення
Білоцерківська районна рада та депутатський корпус постійно тримають контроль щодо стану річок, які протікають територією району, інших водойм. Як стало відомо, річка Рось потребує негайного екологічного покращення. У зв`язку з цим, пропонуємо до Вашої уваги аналітичний матеріал інженера - гідротехніка з 38 - річним стажем роботи в галузі водного господарства, співавтора більше 10 наукових праць, щодо використання, охорони та відтворення водних ресурсів в басейні річки Рось Петра Бабія.
Роставиця - cучасний стан, проблеми, та їх вирішення
Річка Роставиця є однією з найбільших приток річки Рось. Згідно з уточненими у 2015 році даними, довжина річки становить 124,2 км. Площа водозбору – 1432км2. Відповідно до статті 79 ВКУ річка Роставиця відноситься до малих річок. Витік річки розташований біля південної околиці міста Козятин Вінницької області, гирло – навпроти села Пилипча Київської області.
На самій річці розташовано 11 водосховищ, 7- на території Житомирської області, 4 – на території Київської області. На самій річці Роставиця та її притоках створено близько 280 ставків. Загальний зарегульований об’єм води складає 41млн.м3. На руслі річки розташовані 5 гідроелектростанцій. Також функціонує господарсько-питний водозабір міста Козятин, та водозабори підприємств по виробництву цукру. Переважна більшість водних об’єктів Роставиці та її басейну використовується для потреб риборозведення. Останнім часом водні ресурси Роставиці почали використовуватись для потреб зрошення сільськогосподарських угідь.
Територія басейну почала освоюватись людиною досить давно. На основі даних археологічних розкопок перші згадки про поселення вздовж річки Роставиця відносяться до часів неоліту. Перша карта, де показано Роставицю, створена 1648 року Гійомом де Бопланом. В книгах тих часів згадуються села Паволоч, Строків, Бакожин, Буки.
Також Роставиця показана на картах пізніших дослідників, як притока Росі. Першу кам’яну греблю було побудовано Графинею Браницькою 1830 року в селі Шамраївка.
До кінця 19 століття в басейні Роставиці було побудовано досить багато водяних млинів, будівлі яких збереглися до цього часу. Відповідно було створено і багато гребель.
Саме більше водосховище на Роставиці, з млином у створі греблі , знаходиться у селі Паволоч.
В селі Буки в 1848 році було 2 млини з бутовими греблями для підпору води і гребля–переїзд до кар’єру. Так само, в селі Чубинці зберігся водяний млин нижче греблі Чубинецького водосховища.
Досить широке розповсюдження знайшло будівництво водойм для потреб риборозведення. Так, для потреб Житомиррибгоспу, за рахунок централізованих коштів будувалися водойми на території Житомирської області; Сквирасільрибгоспу- на території Київської області. Також були створені спеціальні будівельні організації, що проводили будівельні роботи, та експлуатаційні роботи по утриманню даних водойм. Багато ставків створювалося силами колективних сільськогосподарських підприємств за рахунок їх внутрішніх коштів.
На жаль, дані будівельні організації станом на сьогоднішній день –ліквідовані. Роботи по утриманню даних водойм в належному технічному стані – не проводяться. Переважна більшість гідротехнічних споруд – безгосподарські. Багато з них знаходяться в аварійному стані, та потребують термінової реконструкції. Зокрема це споруди Ружинського та Шамраївського водосховищ.
Не в кращому стані знаходяться і гідротехнічні споруди багатьох ставків.
Також , можна відмітити незадовільний екологічний стан лож водосховищ , ставків, та русел малих річок. Акумулюючий об’єм більшості водосховищ , та ставків втрачено на 50-60 відсотків, а деяких на 80 відсотків внаслідок значного замулення, та не проведення робіт з очистки від мулових відкладень.
Не кращий стан і русел малих річок, де проведення робіт з очистки –є скоріше винятком, ніж правилом.
Так, наприклад, дані роботи на території Житомирської області не проводяться взагалі. На території Київської області останнім часом були проведені роботи по екологічному покращенню водних об’єктів лише в селах Буки , та Дулицьке, за рахунок приватних коштів. Також реконструйовано невеличкий ставок за кошти обласного бюджету в селі Великі Єрчики.
На основі вищесказаного, можна зробити висновок, що стан водних ресурсів в басейні річки Роставиця погіршується з кожним роком.
У зв’язку з кліматичними змінами, підвищенням середньої температури повітря,зменшенням кількості опадів, виникає значний дефіцит водних ресурсів. В літній період течія річки майже зникає, та відновлюється лише після значних опадів.
Оскільки весняні повені, як природний очисник русла відсутні уже близько 20 років, русло Роставиці та її приток значно замулились та заросли рослинністю. Все це, призводить до значних збитків навколищньому природному середовищу, та економіці регіону.
Також, може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій пов’язаних з підтопленням садиб місцевого населення, прилеглих до річки, та сільгоспугідь.
Тому, особливо актуальним в цей період є виконання заходів по розчистці річок, та відновлення акумулюючого об’єму ставків і водосховищ, ремонту гідротехнічних споруд.
Адже, якщо і надалі буде продовжуватись цей посушливий період, завдяки заккумульованому об’єму води можливо буде підтримувати течію Роставиці і її приток на основі режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем, встановлених Держводагенством і обов’язкових до виконання.
Виконання цих заходів забезпечить гарантоване водопостачання населення та безперебійну роботу галузей економіки регіону.
