Звернення голови Білоцерківської районної ради Василя Зеленського з нагоди Дня пам’яті жертв голодомору
Шановні земляки!
Голодомор. Лише одне слово несе у собі довгі й жахливі спогади для кількох поколінь. 1932-1933 роки – роки великої трагедії про яку десятиліттями замовчували. Голодомор забрав життя майже третини всіх жителів тодішньої України, особливо жахливих втрат зазнало селянство, та частина українців, яка в усі часи свято шанувала землю і працю на ній.
Смерть у ті роки стала звичною. Щодня в Україні гинуло більше 25 тисяч чоловік, серед яких – діти, люди похилого віку, та працездатні українці, молоді і сильні, що мали народити нове покоління. Люди сприймали смерть, як порятунок від тяжких мук.
Від голодомору лише на Білоцерківщині померло понад 22 тис. чоловік, третина потерпілих – це діти.
Через десятиліття після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики – знищення української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал.
Буча, Гостомель, Ірпінь, Бородянка, Маріуполь, Ізюм, Херсонщина... Росія всюди залишає по собі смерть. І повинна за це відповідати. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Всі, хто вистояв страшний час окупації, всі хто, нажаль, залишився там навіки – ми ніколи не пробачимо росії цей військовий злочин і ніколи не забудемо.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!
Це - святий вогник, який зігріє душі загиблих.
Це - світло очищення задля нашого майбутнього.
Зичу всім вам Божого благословення. Тримайтеся. Перемога буде ЗА НАМИ! Слава Україні! Героям слава!
З повагою,
голова Білоцерківської районної ради Василь Зеленський
