Ми підготували номінаційне досьє Одеси для включення до списку Всесвітньої спадщини – звернення Президента України до учасників 215-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО
Пані та панове!
Шановні захисниці й захисники освітніх, наукових і культурних здобутків людства!
Сьогодні Україна переживає вже 230-й день повномасштабної війни.
Яким був сьогодні ваш ранок? Я скажу, яким був наш. На 8-му годину ранку більша частина території України вже була у стані повітряної тривоги. Росія здійснила запуски крилатих ракет з районів Каспійського та Чорного морів.
Сьогодні в Україні діти знову не пішли в садочки, у школи, в університети. Всюди навчання онлайн.
У цій війні ми не можемо знати, хто і що стане мішенню для російських ракет. Діти чи дорослі... Освітній об’єкт чи культурний... Об’єкт критичної інфраструктури або, наприклад, меморіал жертвам Голокосту. Для Росії все це – однакові мішені.
Цієї ночі російська ракета вдарила по будівлях Хортицької академії в Запорізькій області. Для чого? Така тактика, тактика терористів.
Уже понад 2600 освітніх об?єктів зруйновано або пошкоджено ось такими терористичними ударами Росії.
Учора в Києві, у нашій столиці, російська ракета вдарила по перехрестю в центральній частині міста. Загинули люди – згоріли просто в машинах. І це було за 700 метрів від дзвіниці Софійського собору – об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На тому ж таки перехресті розташовані корпуси університету Шевченка – одного з найважливіших університетів сходу Європи. Він постраждав від цього удару. Інститут філології розбитий.
Росія може присвоїти собі спеціальне звання переможниці університетів, інститутів, академій і шкіл. Скільки крилатих ракет у закладів освіти? Нуль. А в Росії – сотні ракет. Ось така її перемога.
Інша російська ракета вчора ж у Києві вдарила по вулиці Терещенківській. Були пошкоджені будівлі музею Ханенків, де зберігаються, зокрема, шедеври Веласкеса, Канови, Челліні, будівлі музею Шевченка, одне з найвідоміших київських видавництв.
Чи можете ви уявити ракетний удар по Бабиному Яру у Києві – місцю поховання 100 тисяч жертв нацистських розстрілів? А цей удар був.
Чи можете ви уявити обстріл Менори у Дробицькому Яру Харківської області, де поховані 20 тисяч жертв нацистів? А цей обстріл також був.
540 – це загальна кількість пошкоджених російськими ударами об?єктів культурної спадщини, культурних інституцій та релігійних споруд в Україні за час повномасштабної війни з 24 лютого. Майже 200 зруйнованих або пошкоджених храмів!
І, можливо, поки я звертаюся до вас зараз, одним із російських ударів були пошкоджені ще й інші культурні чи освітні об?єкти, ще й інші меморіали чи храми.
Пані та панове!
Шановні захисниці й захисники освітніх, наукових і культурних здобутків людства!
Скажіть, будь ласка, чому представники Росії досі серед вас? Що вони роблять у ЮНЕСКО? Як взагалі можуть бути в ЮНЕСКО представники держави-терориста, яка пишається тим, які руйнування спричиняє в іншій країні?
Я дякую ЮНЕСКО за підтримку України в цей час і за всі принципові заяви, які були зроблені на захист України та культури від російської агресії. Але все ж потрібні нові кроки – кроки, які Росія відчує.
Держава-терорист точно не має права головувати в одному з ключових органів з охорони культурної та природної спадщини – Комітеті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Таке російське головування знецінює саму інституцію – її вагу, її репутацію.
Не можна віддавати Росії на знищення авторитет ЮНЕСКО. Держава-терорист має бути виключена з усіх органів ЮНЕСКО і з самої організації. Хай це буде історичним прикладом для всіх у світі, що ніхто не буде терпіти ворога культури, ворога історії, ворога освіти, ворога науки.
На жаль, таким є вибір Росії – протиставити себе всьому, що має значення для людства. Це її свідомий вибір.
Друге, що зараз потрібно, – це розширення наших із вами спільних зусиль для захисту культурної спадщини в Україні. Саме зараз! Коли загроза від російських ударів щоденна.
Маємо дати чіткий сигнал, що світ не заплющить очі на знищення нашої спільної історії, нашої спільної культури, нашої спільної спадщини.
Одним із кроків для цього має стати збереження історичного центру Одеси – прекрасного міста, важливого порту на Чорному морі та джерела культури для мільйонів людей у різних країнах.
Разом із партнерами ми підготували номінаційне досьє Одеси для включення до списку Всесвітньої спадщини. Це ми передаємо до ЮНЕСКО. І я звертаюся до вас із проханням ініціювати проведення позачергової сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, щоб вирішити це питання для Одеси.
І, будь ласка: це не може затягуватися, це не може відкладатися. Одеса, як і всі інші міста України, є мішенню для російських ударів. Будь ласка, підтримайте Одесу! Покажіть саме на рівні ЮНЕСКО, що російський терор має закінчитися.
Колеги! Україна є сумлінним членом Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, культури і науки з 12 травня 1954 року. Наша держава завжди вкладається лише у збереження нашої з вами спільної спадщини й ніколи – у руйнування! Зараз ми потребуємо вашої підтримки. Підтримки так само у збереженні й захисті освіти, науки, культури.
Я хочу висловити подяку ЮНЕСКО та її партнерам за готовність надати 50 тисяч комп’ютерів для українських учителів для забезпечення навчання онлайн. Але ми потребуємо більшого.
Ми вже пропонуємо партнерам – і на державному рівні, і на рівні міжнародних та громадських організацій, бізнесу – долучитися до відбудови України після бойових дій.
Частина партнерів приєдналась. Зараз я звертаюся до тих, хто ще поки не вирішив підтримати українську відбудову. Цей проект обов’язково стане найбільшим економічним та інфраструктурним проектом у Європі за останні 50 років. І це історична можливість для кожного з вас – бути учасниками цього проекту, бути історично вагомими захисниками освіти, культури й науки – наших із вами спільних здобутків.
Вірю, що нашої із вами спільної міцності вистачить, щоб терор ніколи не переміг.
Я дякую вам за увагу! Дякую за цю можливість звернутися сьогодні до вас!
Слава Україні!