Поезія, обпалена війною
Моїм випускникам. Галина Петрівна САВЧУК. 2022 рік
Я пам'ятаю перший ваш урок!
Це зустріч з вами, діти, незабутня,
Це у шкільне життя ваш перший крок,
Що відкривав дорогу у майбутнє
Я пам'ятаю кожного із вас!
Забуть не можна ваші оченята,
Промінням сонячним освітлювали клас,
Кожна хвилина з вами була святом.
Я вас люблю, любила, й берегла,
Навчала жить по совісті вас змалку.
Душі частинку радо віддала,
Виконувала ваші забаганки.
Я вірю й вірила у кожного із вас!
Ваше майбутнє так мені наснилось!
Щасливі всі - танцюють в школі вальс,
Та мріям не судилося здійснитись.
Не буде вальсу! І святкові плаття
Дівчата наші одягнуть не зможуть.
Та ми в серцях своїх запалимо багаття,
Бо лиш любов нам, діти, допоможе.
Я знаю, що ви діти особливі!
Війна зламати вас ніколи не посміє.
Ви неодмінно будете щасливі,
Бо прийде мир та збудуться всі мрії.
Не треба сліз і розпачу не треба,
Ми не покажем ворогу слабинку.
Я переконана, що буде мирним небо,
Відкриє вам життя нову сторінку.
Вам доля квітами дорогу не встеляє!
За це ми просимо пробачення у вас.
Бал випускний в житті лиш раз буває,
Пробачте, діти, за війну, пробачте нас.
Вам замість дзвоника повітряну тривогу!
- Доле, навіщо це ти їм приготувала?
Вони ж бо мріяли про сонячну дорогу
Та про рушник, що мама вишивала.
Ваше майбутнє вам ще посміхнеться,
Добра стежину кожен з вас знайде.
Наш клас, він труднощам ніколи не здається,
Тому він «А», завжди вперед іде
Все покоління те, що відбудує,
Піднять зуміє цю страшну руїну.
Тоді ми з вами вальс і затанцюєм,
Коли щаслива буде Україна.
Травневі зорі гордо нам засяють,
Бузок салюти випустить свої.
Нас мир обов'язково об'єднає,
Для нас співатимуть від щастя солов'ї.
А ми під зорями гулятимем до ранку,
Рука в руці, ми ж друзі назавжди.
Світанок одягне святкову вишиванку,
А ми залишим на росі свої сліди.
Цілую, обіймаю, діти, вас,
Про вас ніколи я не забуваю.
У мене був найкращим в школі клас.
Я вас люблю, любила і чекаю.
Ваша Галина Петрівна САВЧУК.
